Психологи по всьому світі не можуть дійти єдиної думки про ефект карантину на психічне здоров’я дітей. Соціальна ізоляція (Social depravation), чи вона реально так шкідлива для психічного здоров’я? В різних категоріях школярів в більшій чи меншій ступені відбуваються зміни в поведінці та емоційних реакціях, кажуть одні і попереджають, що діти віком 4-10 років можуть втратити задоволення від повсякденного життя, відчувати себе стурбованими, стати нав’язливими, їм властива тривожність та неспокій, проблеми з увагою й концентрацією, і як результат, у них частіше трапляються психічні зриви, приступи істерик, неслухняність. Ця ж категорія психологів б’є тривогу що великій кількості дітей важко справитися з періодом карантину через почуття самотності, втратою звичного рутинного розпорядку і відсутністю, як не дивно звучить, психологічної підтримки зі сторони школи. Групі 11-16 років не властива ця поведінкова модель. Підлітки під час опитувань не відмітили ніяких змін, чи поведінкових особливостей тоді як їх батьки помітили що діти стали біль тривожними та мали проблеми з концентрацією уваги. Інтроверти стали ще більш інтровертами, що типово для їх віку, екстраверти мали всі признаки емоційних страждань із-за розлучення з друзями та необхідністю сидіти вдома з батьками. Тоді як ті у кого були проблеми з соціалізацією в школі сприйняли карантин з радістю, тому що дома їм було безпечніше. В той час інша категорія психологів каже, пара місяців без школи, пустощів на вулицях, парках ні чим не загрожує дітям в перспективі. Звичайно соціалізація дуже важлива, але в вік Інтернету це відчувається не так вже й гостро. Діти гнучкі, легко адаптуються до змін і взагалі ми біологічно пристосовані до різного роду пертурбацій, а інакше ми й не вижили б. Здається єдині хто реально постраждав від карантину, зазначають психологи, це батьки, які пережили шалений тиск та стрес. І не в останню чергу тому що деякі з них втратили емоційний зв’язок з дітьми і необхідність провести зі своїми чадами такий період часу став справжнім випробуванням для батьків. Перспектива знову пережити в майбутньому подібний досвід у вигляді дистанційного навчання наводить на них жах.